пʼятниця, 1 липня 2016 р.

Про Крим з любов'ю. Ботанічні історії від Юлії Красиленко (частина друга)

Першу частину (про кримські мандри, проект "Flora Taurica" і арт-гербаристику) читайте тут.

Чи залишається гербарна справа актуальною в цифрову добу, коли будь-яку рослину можна легко сфотографувати?

Фотографії та навіть оцифровані (або ”дигіталізовані”) гербарії є двомірним зображенням рослин і не передають усі просторові особливості та деталі поверхні так добре, як це може зробити ”класичний” гербарій. Так само й малюнки, адже навіть найдосконаліша ботанічна ілюстрація завжди нестиме відбиток руки автора. Треба сказати, що мистецтво ботанічної ілюстрації сьогодні живе й розвивається. Існує потреба у створенні української академічної школи ботанічної ілюстрації, державної підтримки проектів, спрямованих на створення наукових визначників, атласів та підручників.


 Усі згадані підходи до вивчення рослинного світу є взаємодоповнюваними і не здатні замінити один одного, оскільки висвітлюють різні аспекти життя рослин. Так, якщо з гербарію можна взяти шматочок листка для видобування ДНК або ж нашкребти пилку для споропалінологічного аналізу, то фотографія й малюнок тут не надто згодяться. Водночас, ілюстрації прекрасно акцентують ”діагностичні деталі” для розрізнення рослин, а фотографії надають інформацію про те, як вони виглядають в своєму природному середовищі. Точні замальовки портретів рослин є водночас і мистецтвом, і джерелом наукових знань, так само як ботанічні фотографії та арт-гербарії.

Правда ж, дивно, що ботанічне мистецтво розвивається так само невпинно, як і фотографія, не зникає, а, навпаки, збагачується? Колись ілюстрації були єдиним джерелом інформації для ботаніків та натуралістів з віддалених куточків світу, яку збирали в експедиціях мандрівники та ”мисливці за рослинами” (згадаймо героїв Жюля Верна Фенімора Купера, Майна Ріда та інших).

Чим особлива рослинність Криму?

Півострів, безсумнівно − незвичайне місце. Недарма його вважають географічним фокусом Причорномор’я. Він має прикордонне, перехідне, перехресне та напівізольоване положення. На відносно невеликій площі у 27 тис. кв. км розмістилися дуже різнорідні ландшафти та, відповідно, ареали. А ще − понад 2500 видів рослин. Отож, не дивно, що у великих флористичних проектах Крим має власне особливе позначення Uk(K), що підкреслює його фітогеографічну самобутність відносно материкової України Uk (U) (Ена, 2012).


Сучасне флористичне районування Криму за А.В. Єною (2009)


Кримська рослинність має середземноморське, малоазійське та бореальне походження. Основними рисами кримської регіональної природної флори є реліктовість, ендемічність (понад 100 видів та підвидів) та дефектність. Останнє означає відсутність таксонів, які є на сусідніх територіях, наприклад, в Болгарії чи на Кавказі, але відсутні на ПІвострові. Згадаємо нашу радість при зустрічі з суничним деревом Arbutus andrachne L. або чистом Cistus tauricus J.Presl et C.Presl (рос. ”ладанник”), які є типовими ”середземноморцями”. 

Чому ці види опинилися тут, на східних околицях Субсередземномор’я? Багаторазове чергування епізодів глобального зледеніння й танення дозволило зберегтися частині флори (дочетвертичні релікти) у південнобережних осередках (т.з. рефугіумах), звідки у подальших геологічних епохах відбувалася їх реколонізація та утворення нових видів.

”Flora Tauirca…Шовковистий стовбур
суничного дерева,
Срібні стріли білої асфоделіни,
Подушечки гірких чебреців,
Замісники сонця − фумани і кок-сагизи,
Солоні м’ясисті катрани,
Антропоморфні ялівці,
що видираються на крихкі схили,
Паморозь кермеків,
Липкий ладан цистуса,
Хвощеподібні дихотомічно розгалужені
кучми арцеутобіума,
Таволга – вістниця гадюк,
Січневий алісум біля входу в Місто Мертвих,
Хазмофіти, затиснуті в тріщинах гір,
Псевдооливки селітрянки Шобера…
Ті, що ближче до людей:
Інжир із ажурним безсоромним листям,
Дерті кішчині хвостики швидкорослих топольок в посадках,
Багряна скумпія – перукове дерево,
Бузгунджи на листкових пластинках фісташки,
Колючий дріт винограду,
Дрібненькі плоди маслинки,
Чорна шовковиця, білий тут”.


Цікаво порівнювати флору Криму з флорами близьких територій та досліджувати шляхи давньої міграції рослин, наприклад, через зниклий тепер суходіл на дні Каркінітського залива (балканський шлях), через Перекоп (південноруський шлях) або через керченсько-таманський міст (кавказький шлях). Останній, Понтійський шлях, передбачав існування “Кримської Антлантиди” − загадкової Понтиди на Південному березі Криму (Аггеєнко, 1897), але потім цю гіпотезу, на жаль, було спростовано. 

Яйли (гірські лугові степи), галофітні угруповання, справжня та пустельна степова рослинність, пояси дубів – пухнастого, скельного та черешчатого, шиблякові зарості − неймовірні переходи різних типів рослинності на відносно невеликій за площею території. Наче сильні руки циклопів стиснули Півострів у різних напрямках, утворивши мозаїчні ландшафти − гори та степ у мішаних пропорціях. 
 
Імена дослідників флори Криму: Габліца, Палласа, Ледебура, Компера, Біберштейна, Стевена, Кальє, Дюрвіля, Буша, Траншеля, Браунера, Гольде, Янати, Аггеєнко, Вульфа, Рубцова, Голубева, Талієва, Сирейщикова, Фоміна, Дзевановського, Сарандінакі, Зеленецького, Станкевича, Пачоського, Юнге, Турчанінова, Кузнецова, Юзепчука, Липського, Котова, Станкова і навіть понтійського царя Мітрідата VI Євпатора та багатьох інших увічнені в назвах рослин Криму: Comperia comperiana, Linum pallasianum, Crambe steveniana, Lepidium turczaninowii, Polygonum janatae, Centaurea sarandinakiae, etc.

Досі флора Криму вивчена не досконально. Дотепер професіонали й аматори, закохані в ці краї, знаходять нові види. А для тих, хто багато подорожував і втомився від поверхневих вражень, мабуть, найбільшим щастям є зупинитися і досліджувати углиб: сучасна Одіссея.



Чи вдалося завершити роботу по створенню словника назв рослин кримськотатарською мовою? Чи є якісь особливі традиції, пов’язані з рослинами, у кримськотатарській культурі?  

“Словник кримськотатарських назв рослин Кримського Півострова” на основі словників та визначників, а також “живих“ етнографічних експедицій Гірея Баїрова ще в процесі формування та уточнення, бо такі проекти кристалізуються довго і потребують рецензування спеціалістами – як ботаніками, так і філологами. Але ці народні назви такі мелодійні, такі справжні... Наприклад, барвінок називається джезаир мелевшеси, валер’яна − мышыкъ оту (котяча трава), дуб − эмен (в селищі Кучук-Узень), пелит тереги (в селищіУскют), меше (в селищі Дерекой та Ялті), пелит (в селищі Заланкой), в’яз – къарагъач, гвоздика – къаранфиль, глуха кропива − кёр къыджыткъан, дивина − тувар къуйрукъ, каштан кінский − кийик кестане; кульбаба – маматеке, півонія – шакъайыкъ, гогаша (в селищах Дерекой, Никита та Ай Васыль), чарандофла (в селищах Ускют, Кучук-Озень, Шелен, Ворун, Капсихор, Тувах, Хуру-Озень), дардофла (у селищі Хызылташ), драндафиль (в селищах Кучук-Озенбаш та Кобек), аю гулю (в селищах Кутлах та Таракташ), тав гулю (в селищі Беш Ев), пускуллю (Paeonia tenuifolia L.), япрахлы (Paeonia daurica Andrews) (в селищі Дерекой та Ялті), дагъ чарандофла, джайля чарандофла (в селищі Улу-Озен), патлакъ чанакъ, та інші.


Окремо слід згадати символіку кримськотатарського орнаменту, з якою я познайомилася у подорожах до маленького етнографічного музею у Старому Криму (Ескі-Кирим), євпаторійської експозиції в текіє дервішів та на весняне свято Хидирлез, що відзначалося у Бахчисараї в 2012 році, а пізніше – завдяки магічним роботам кримськотатарських художників Рустема Скибіна та Мамута Чурлу. Кераміка, ткані килими з ниток, фарбованих рослинними барвниками, різьблення, вишивка, аплікація, декоративний розпис скла – далеко не всі техніки, у яких вони працюють. Особливо мені до душі квіткові мотиви: тюльпан як уособлення голови роду, парубка, молодого чоловіка; троянда як символ жінки-матері, берегині традицій; баден (мигдальне дерево) – чистої дівчини. Є й плоди: стиглі наповнені зернятами гранатові яблука – знаки родючості й добробуту. Мотив ”берекет” (щоденна праця, що приносить духовну та матеріальну втіху) зображують, в тому числі, у вигляді кількох галузок із дрібними плодиками. Егрі дал (вигнута гілочка) символізує мінливість, пластичність, динаміку та розвиток, і є жіночим знаком. Натомість, чоловічий знак, Дерево Роду, втілює стабільність, силу, стійкість і зв‘язок поколінь. Ось і переможна композиція Джамали ”1944” на пісенному конкурсі ”Євробачення”-2016 була супроводжувана появою величного Дерева з міцним корінням. Не можна не згадати історію про волоський горіх, який дочекався того, хто посадив його у 1944, повернувшись з перемогою зі фронту, а потім одразу ж був депортований з Криму. ”Вони намагалися поховати нас, але ще не знали, що ми − насіння”.

Дякую всім рідним, друзям, колегам та новим людям у моєму житті, які надихають жити і працювати!

Юлія Красиленко
к.б.н., науковий співробітник лабораторії клітинної біології
ДУ ”Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України”
 

 

Немає коментарів:

Дописати коментар