Про Крим з любов'ю. Ботанічні історії від Юлії Красиленко (частина друга)

Першу частину (про кримські мандри, проект "Flora Taurica" і арт-гербаристику) читайте тут.

Чи залишається гербарна справа актуальною в цифрову добу, коли будь-яку рослину можна легко сфотографувати?

Фотографії та навіть оцифровані (або ”дигіталізовані”) гербарії є двомірним зображенням рослин і не передають усі просторові особливості та деталі поверхні так добре, як це може зробити ”класичний” гербарій. Так само й малюнки, адже навіть найдосконаліша ботанічна ілюстрація завжди нестиме відбиток руки автора. Треба сказати, що мистецтво ботанічної ілюстрації сьогодні живе й розвивається. Існує потреба у створенні української академічної школи ботанічної ілюстрації, державної підтримки проектів, спрямованих на створення наукових визначників, атласів та підручників.

Про Крим з любов'ю. Ботанічні історії від Юлії Красиленко (частина перша)

                                                                                                “Я просто пытался растить свой сад
                                                                                                  и не портить прекрасный вид.
                                                                                                  И начальник заставы поймет меня,
                                                                                                  и беспечный рыбак простит“
                                                                                                                                               Б.Г.

Наше знайомство з біологом Юлією Красиленко відбулося у фейсбуці. Вона стала 100-им вподобувачем  сторінки «Зеленого Ліхтарика» і отримала  у подарунок відвідування нашої екскурсії:) Згодом Юлія як координатор Міжнародного дня рослин запросила нас до участі у цій події, що і стало поштовхом до проведення  першої ліхтарикової ботанічної прогулянки. Окрім організаторської та наукової роботи (переглянути список публікацій можна тут) Юлія є автором арт-гербаріїв, які восени минулого року експонувалися під назвою «Flora taurica». Саме про цей проект, кримські експедиції, особливості природи півострову, а головне – неймовірно тепле ставлення Юлії до рослин Криму, читайте у нашому інтерв’ю.

 

Як виникла ідея створення проекту “Flora Taurica“?

Фактично, “ногами” − під час спусків та підйомів крихкими горами Кримського півострова. З ранніх курсів університету не давала спокою сверблячка навчитися впізнавати всі рослини Криму, яка тільки посилилася за роки, проведені на Карадазі під час студентських екологічних практик та у компанії батьків у бухті Великий Кастель на Тарханкутському півострові. Як тільки я отримала певну незалежність від дисертаційної роботи у 2011, жадібно кинулася надолужувати те, чим хотіла займатися від самого початку навчання у Могилянці − польовою ботанікою, вивченням рослинного світу Криму.

З гербарною папкою по дну висхлого озера Бараколь